Монтаж і підключення електрощита — покрокова інструкція та поради електрика

Правильний монтаж і підключення домашнього електрощита — це основа безпеки і гарантія стабільної роботи всієї електромережі. Багато власників житла замислюються, як зібрати електрощит самостійно та як підключити щиток згідно з нормами, аби уникнути помилок. У цій статті крок за кроком розглянемо цей процес, поділимося професійними порадами експерта-електрика й детально покажемо, яких помилок треба уникати. Дотримання правил ПУЕ (правил улаштування електроустановок) і вимог безпеки — обов’язкове при будь-яких операціях із щитовим обладнанням.

Норми та вимоги до розміщення щитка

Де можна і не можна встановлювати

Ідеальна локація для розміщення електрощита — це суха нежитлова зона біля входу: передпокій чи коридор. Тут щиток не кидається в очі, але завжди під рукою — у разі потреби можна швидко вимкнути електрику. У приватному будинку щит теж частіше монтують у тамбурі або технічному приміщенні (наприклад, котельні чи гаражі, якщо дотримані всі безпекові вимоги — про них далі). Категорично забороняється монтувати щиток у кімнатах з високою вологістю (ванна, сауна) — це грубе порушення вимог електробезпеки. У спальнях, дитячих теж краще уникати такого розміщення — і з естетичних міркувань, і для захисту дітей. Встановлювати щит безпосередньо на вулиці можна лише у спеціальній вологостійкій шафі (з високим ступенем IP) — інакше обладнання швидко вийде з ладу.

На якій висоті встановлюють щиток за нормами

Оптимальна висота монтажу щита — близько 1,5 м від підлоги, тобто на рівні очей дорослої людини. Так вам буде максимально зручно користуватись автоматами та знімати покази лічильника. Рекомендують розташовувати верхню кромку щитка не вище 1,8–2 м, а низ — не нижче 0,5 м від підлоги. Це забезпечує вільний доступ і додатково захищає від можливого підтоплення. На вулиці орієнтуйтесь на висоту близько 1,6 м від землі — так обслуговування буде зручним для електрика чи працівника енергокомпанії.

Етапи підготовки до монтажу

Вибір корпуса: накладний, вбудований, ударостійкий

Перший крок — правильно обрати корпус для майбутнього щитка. На ринку є два варіанти конструкції: накладний (монтується поверх стіни) і вбудований (утоплений у нішу). Накладний щиток закріплюється прямо на стіні, повністю виступає ззовні. Його перевага — простий монтаж: треба лише просвердлити стіну й прикрутити шафу дюбелями чи анкерами. Саме такий вибір найзручніший, якщо ремонт вже зроблено і немає можливості штробити стіни під нішу. Матеріал — метал або міцний пластик. Вбудований щиток ховається в спеціально підготовану нішу в стіні. Таке рішення естетично вигідніше: зверху видно лише охайні дверцята, а сам щит не псує інтер’єр. Однак монтаж складніший, адже потрібно вирізати отвір у бетоні чи цеглі на етапі ремонту чи будівництва.

Якщо планується встановлення щитка на вулиці (наприклад, на фасаді приватного будинку або на опорі), чи у приміщеннях із підвищеним ризиком механічних ушкоджень, обирайте спеціальне виконання корпусу. Пропонуємо ударостійкі щитки для вулиці із товстостінного металу чи особливо міцного пластику. Вони мають підвищений ступінь IP-захисту, захищені від вологи, пилу й механічних ударів (IK). Такий антивандальний шафа збереже робочий стан навіть у важких умовах — під дощем, на морозі, у місцях з імовірністю пошкодження. Енергокомпанії часто вимагають виносити ввідний щит у двір або на фасад саме у такого типу шафу, яку можна зачинити на ключ.

Що обов’язково має бути у щитку

Усередині розподільного щита міститься весь комплекс захисної автоматики й з’єднувальних елементів. Перелічимо основні пристрої, які обов’язково повинні бути у щитку квартири або будинку:

• Ввідний автоматичний вимикач. Головний автомат на вході забезпечує повне знеструмлення всього щита одним натисканням і захищає ввідний кабель від перевантажень. Номінал вибирається залежно від наданої потужності.
• Лічильник електроенергії. Якщо облік споживання здійснюється саме в цьому щитку, для лічильника передбачають окремий модуль. У багатоквартирних будинках лічильники часто стоять у поверхових щитках, у приватних — зазвичай у спеціальних шафах обліку на фасаді чи в дворі. У щитках з поєднаними функціями (розподілення + облік) лічильник встановлюють усередині.
• Модульні автоматичні вимикачі (автомати) по лініях. Захищають конкретні ділянки: освітлення, розетки, окремі потужні прилади. Кожна група споживачів підключається до окремого автомата потрібного номіналу (16 А, 20 А, 25 А — залежить від навантаження та перерізу кабелю). У разі КЗ чи перевантаження відповідний автомат відключить свою лінію.
• ПЗВ (пристрій захисного відключення — УЗО). Вимикає електрику при витоку струму, захищаючи людей від ураження електрострумом. Може бути одне загальне ПЗВ на всі лінії або кілька — для окремих груп (кухня, ванна тощо). Альтернатива — дифавтомат, що об'єднує в собі функції автомата та ПЗВ.
• Нульова й заземлююча шини. Спеціальні клеми для всіх нейтральних (N) і захисних (PE) проводів. N-шина ізольована від корпусу й з’єднана з нейтраллю мережі; на неї монтують всі нульові дроти ліній. PE-шина фіксується на корпусі щитка й підключається до захисного провідника вводу; до неї підключають PE-проводи всіх ліній і заземлюють корпус шафи.

Ці елементи — основа будь-якого щита. Деякі деталі можуть відрізнятись у конкретній комплектації (наприклад, вторинний розподільний щит у квартирі не містить ввідного автомата та обліку — вони винесені у щиткову на поверсі). Головне — реалізувати всі необхідні функції: захист (автомати, ПЗВ), облік (лічильник), зручне підключення усіх проводів (шини, клемники). Перед монтажем складіть чітку схему й переконайтеся, що всі елементи закуплені у повному обсязі.

Збірка і підключення щитка

Коли місце вибрано, корпус замовлено, схема готова — час переходити до зборки і під’єднання електрощита. Головне — дотримуватись техніки безпеки: всі роботи виконуйте лише при знятому напрузі! Перед початком переконайтесь, що живлення відключене (вимкніть ввідний автомат або викрутіть пробки) і переконайтесь за допомогою індикатора, що фаза відсутня. Некоректно підключений щиток — пряма загроза займання або ураження струмом, тому дійте уважно і не поспішайте. Нижче — покроковий алгоритм підключення щита, починаючи від фіксації корпусу і завершуючи перевіркою.

Розведення, фазування, заземлення

1. Закріпіть корпус щита. Встановіть пусту шафу щита на стіні чи в ніші, рівно та надійно. Накладний щит кріпиться анкерними болтами, вбудований фіксується лапками або розчином.
2. Встановіть обладнання на DIN-рейку. Усередині корпусу закріпіть DIN-рейку (або використайте вже встановлену) і почергово защепіть всі модулі за схемою: ввідний автомат, лічильник (якщо у щитку), ПЗВ чи дифавтомат, групові автомати.
3. Заведіть кабелі у щит. Прокладіть у корпус ввідний кабель (від зовнішньої мережі) і всі відхідні лінії. Проводьте їх через підготовлені отвори або гермовводи для захисту ізоляції. Залиште запас довжини 10–15 см для підключення.
4. Підключіть ввідні дроти. Фазу (L) підключіть до клеми ввідного автомата, нуль (N) — до N-шини, заземлення (PE) — до PE-шини. Для трифазного щита подайте три фази на триполюсний автомат, нейтраль — на загальну N-шину, землю — на PE-шину.
5. З’єднайте автомати з лініями. Розподіліть фазу від ввідного автомата по групових автоматах — для цього скористайтеся шматками проводу чи спеціальною гребінкою. Далі під’єднайте всі відхідні лінії: кожен фазний проводник (L) закріплюйте на вихідному контакті свого автомата, відповідний нульовий (N) — на N-шині, заземлення (PE) — на PE-шині. Якщо в схемі є ПЗВ, ставте його послідовно: через нього мають проходити і фаза, і нуль захищених ліній (після УЗО нейтраль йде на окрему N-шину).
6. Перевірте та дотягніть контакти. Після з’єднання всіх проводів переконайтесь, що жоден не залишився без клеми чи не закріплений не там. Всі затискачі затягуйте викруткою з достатнім зусиллям, уникайте як недотяжки, так і надмірного тиску.
7. Контроль перед включенням. Перевірте схему: чи всі з’єднання відповідають їй, чи немає явних помилок (особливо з нейтралями й перемичками). Наведіть порядок — щоб нічого не заважало закриттю дверцят.
8. Подача напруги та перевірка. Увімкніть ввідний автомат — щиток під напругою. Далі вмикайте групові автомати по черзі. Переконайтеся, що у приміщеннях з’явилась електрика. Якщо у вас є ПЗВ/дифавтомат — натисніть кнопку «Тест» — пристрій має спрацювати й відключити щит. Усе — ваш щиток готовий до експлуатації.

Однофазний і трифазний щит

Розподільний щит може отримувати живлення як від однофазної мережі 220 В (одна фаза та нейтраль), так і від трифазної 380 В (три фази й нейтраль). У квартирах майже завжди однофазний ввід, тож схема простіша: двополюсний ввідний автомат (одночасне вимкнення фази й нуля), далі (за потреби) ПЗВ на всі групи та кілька однополюсних автоматів на окремі лінії. Усі споживачі сидять на одній фазі, нулі сходяться на спільній N-шині, захисні PE – на PE-шині.

У приватних будинках та на деяких підприємствах підводять трифазу. Трифазний щит комплектується триполюсним ввідним автоматом (на три фази) або чотириполюсним (три фази + нейтраль), а також трифазним лічильником. Далі може бути загальний чотириполюсний ПЗВ або три окремих на кожну фазу. Групові автомати здебільшого однополюсні (для звичайних 220 В ліній), але рівномірно розподілені по фазах для балансу. Для потужних трифазних споживачів (насос, варильна поверхня) ставляться окремі триполюсні автомати. Монтаж такого щитка вимагає особливої уважності — не переплутати фазні проводники, правильно розділити нулі після кожного ПЗВ: неправильний підбір шини призводить до хибних спрацювань або аварійного відключення всіх фаз.

У старих будинках із системою TN-C (двопровідна схема без окремого захисного провідника PE) заземлення організовують через об'єднаний провідник PEN. Після підключення щитка обов’язково зробіть поділ PEN на окремі PE і N-шини — це і є система TN-C-S. По тому нейтраль під’єднуйте на ізольовану шину, а захисне заземлення — на шину, з’єднану із корпусом щита. Не можна об’єднувати N і PE безконтрольно — це може спричинити напругу на корпусі й ураження людини струмом. У трифазних схемах особливо важливо слідкувати за балансом фаз і правильним розведенням нейтралі після ПЗВ: підключення нейтралі "не на ту" шину викличе аварійні вимкнення чи постійні спрацювання захисту.

Маркування автоматів

Коли автомати, ПЗВ і всі необхідні модулі встановлені, не забудьте підписати автомати — вказати призначення кожного автомата і групи. Часто на це не звертають уваги, але на практиці така деталізація надзвичайно зручна для експлуатації. Уявіть: вибило якийсь автомат, а на щитку їх десяток — без розмітки складно відразу здогадатись, що вимкнуло, наприклад, кухонні розетки. Чітке маркування допоможе миттєво знайти потрібний пристрій.

Як підписувати автомати? Найзручніше — наклеїти стикери або паперові підписи під чи над кожним автоматом із зазначенням групи чи приміщення ("Світло спальня", "Розетки вітальня", "Стиралка", тощо). Часто виробники додають у комплект до щита набір наклейок із піктограмами — використовуйте їх або просто нанесіть написи водостійким маркером. Ще зручно скласти таблицю відповідності й наклеїти її із внутрішнього боку дверцят. Головне — щоб при відкритті щита ви чи будь-який інший спеціаліст легко орієнтувались у схемі.

Для складних щитів із багатьма лініями використовують нумерацію: кожен автомат отримує номер, і розшифровка номерів винесена окремо у вигляді схеми. Для побутового варіанта вистачить короткої текстової позначки. Якщо деякі автомати про запас (резервні) — позначте їх відповідно ("Резерв"). Не забувайте оновлювати підписи після будь-яких змін — це гарантія, що нічого випадково не вимкнете чи не залишите під напругою.

Поширені помилки при підключенні

Навіть маючи детальну інструкцію, людський чинник не скасовується — під час зборки електрощита не виключені помилки, які можуть звести нанівець всі старання. Розглянемо типові помилки, яких припускаються і новачки, і навіть деякі досвідчені майстри, щоб ви могли їх уникнути на своєму об’єкті.

Помилки у схемі, перегрів, некоректне підключення

• Відсутність якісного проектування схеми. Головна помилка — починати монтаж «на око», без чіткої схеми. Так легко заплутатись у порядку підключення чи забути важливий вузол. Наприклад, деякі новачки не ставлять ПЗВ (дуже небезпечно!) або обирають надто малий корпус, куди все не поміщається. Завжди спочатку складайте схему і список компонентів.
• Погані контакти й перегрів. Недотягнуті гвинтові затискачі на автоматах і шинах призводять до нагріву, далі — до іскріння й пропалювання ізоляції. Перегрів можливий і при надмірному навантаженні на автомат маленького номіналу, або якщо під один гвинт заводять два проводи відразу. Уникайте цього, затягуйте всі клеми відповідно до інструкцій і не перевищуйте навантаження.
• Некоректна розводка нуля й заземлення. Розповсюджена помилка — з’єднання нуля і PE у щитку. Робити це категорично не можна: об’єднувати їх дозволено лише у точці розподілу PEN, після — лише розділені гілки. Інша помилка — забути під’єднати захисний контур до корпуса щита. Так шафа опиняється без заземлення, і у випадку пробою на корпусі буде фаза. Завжди розводьте N та PE окремо і під’єднуйте корпус щита до землі!
• Неакуратний монтаж проводки. Хаотичне укладання кабелів ускладнює обслуговування, підвищує ризик сплутування чи пошкодження ізоляції. Багатожильні дроти без наконечників — потенційно слабке місце. Всередині щитка дроти мають бути охайно укладені пучками, довжина оптимальна, кінці — акуратно підготовлені.

Ці помилки можуть призвести до надто частих вибивань захисту, коротких замикань, пожежі та навіть до ураження електричним струмом. Електрощит — «серце» вашої системи, ціна помилок дуже висока. Якщо відчуваєте невпевненість — краще довірте роботу професіоналу або хоча б запросіть електрика для фінальної перевірки монтажу.

Практичні поради як уникнути проблем

• Завжди готуйте схему. Перед монтажем пропишіть, що саме має бути у щиті і як все підключається. Так ви нічого не забудете і зможете вірно підібрати габарити корпусу.
• Використовуйте якісні комплектуючі. Купуйте автомати й ПЗВ перевірених брендів. Не економте на безпеці — монтуйте захисні пристрої (ПЗВ, реле напруги), якщо це рекомендовано для вашого типу об'єкта.
• Монтуйте дроти охайно. Добре затягуйте всі гвинти, укладайте кабелі акуратно, багатожильні кінці обтискайте спеціальними гільзами. Після зборки перевірте відповідність схеми і реальних підключень.
• У разі потреби звертайтесь до спеціаліста. Якщо щось викликає сумніви — долучіть досвідченого електрика. Це вбереже від серйозних проблем і гарантує безпечну роботу щита.

Хто відповідає за щиток у багатоповерхівках

Під’їзний щит: доступ, ключі, відповідальність

У під’їздах багатоквартирних будинків зазвичай розміщують поверхові щити на кожному поверсі або один великий щит на під’їзд. Усередині — ввідні автомати на під’їзд, лічильники кожної квартири й групові автомати на відгалуження. Це спільна власність, і відповідальність за неї несе організація, що обслуговує дім (ЖЕК, ОСББ чи інша управляюча компанія).

Доступ мешканців до поверхового щита часто обмежений — дверцята під замком, щоб унеможливити випадкове ураження струмом чи крадіжку електроенергії. Ключ зберігається у чергового електрика, слюсаря або голови ОСББ. Якщо потрібно вимкнути автомат чи перевірити показники лічильника — звертайтеся до відповідального або у свою управляючу компанію. Самостійно відкривати щиток без дозволу заборонено — це може призвести до аварійного відключення сусідів чи електротравм.

Відповідальність у стандартній схемі розмежована так: до лічильника (включно із ввідним кабелем і самим лічильником) — належить енергопостачальнику або будинку, а після лічильника — ваше власне обладнання, за яке відповідаєте ви. Тому заміна ввідного автомата або ремонт у загальному щиті — обов’язок електрика ЖЕКу або спеціаліста від управляючої компанії. Самостійно міняти апарати у під’їзному щиту (особливо лічильники чи пломбовані пристрої) не можна. Якщо у вас розбило автомат у під’їзному щитку — телефонуйте диспетчеру чи відповідальному — він прийде з ключем, виявить проблему і усуне її.

У нових будинках, де лічильники й автомати встановлені безпосередньо у квартирному щитку, все простіше: ви самі обслуговуєте свій електрощит. Однак загальнобудинковий щит (стоякові лінії, ввідні пристрої) залишаються під відповідальністю обслуговуючої організації. Регулярний огляд, профілактика й ремонт — їхня зона відповідальності. Помітили іскри, запах горілого, відкриті дверцята або зламаний замок — терміново повідомте у ЖЕК чи ОСББ.

Підсумуємо: за справність і безпеку під’їзного електрощита відповідають комунальні чи управляючі служби, а безпосередній доступ мають тільки уповноважені особи. Усі зміни у схемі (додавання автомата, заміна лічильника тощо) допускаються лише з відома та за участі відповідальних спеціалістів.

FAQ — найчастіші питання

Автор статті: Поставити питання експерту

Сергій Бондар

Практикуючий електрик із десятирічним досвідом. Займається монтажем і обслуговуванням розподільних щитів у житлових та комерційних приміщеннях. Постійно відслідковує всі зміни ПУЕ та ППБУ в Україні.