Підбираємо кабель для теплої підлоги правильно.

Тепла підлога

Серед різноманітності систем опалення теплі підлоги виділяються тим, що можуть працювати не тільки як допоміжна система. Багато хто використовує їх як основну і не шкодує про це. Про компоненти підлоги з підігрівом ми розповідали неодноразово. Настав час поговорити про те, що робить цю саму підлогу теплою — про нагрівальні елементи.

Три види кабелів: як вибрати

Перед початком робіт з влаштування теплої підлоги дуже важливо врахувати всі тонкощі, пов'язані з особливостями приміщення. Наприклад, майбутнє розташування меблів, конфігурацію кімнати, тип покриття для підлоги.

Від цього залежать характеристики майбутнього кабелю, його властивості та технічні дані:

  • гнучкість;
  • перетин;
  • номінальне механічне навантаження;
  • потужність;
  • необхідність встановлення додаткового обладнання;
  • рівень складності монтажу.

З усього цього випливає суто споживчий аспект — ціна кабелю для теплої підлоги.

У продажу є три основні види кабелів, які відрізняються в першу чергу за характеристиками та й за вартістю вони різні.

1.Одножильний резистивний

Найдешевший кабель, має лише одну жилу. Вона прогрівається шляхом свого опору. Такі кабелі цінують за високу температуру прогріву, часто недоступну для дорожчих комплектів. Ті, хто вважає кожен кіловат електрики, також виберуть саме їх — витрата енергії мінімальна.

Більшість моделей має схожу структуру:

  1. Оболонка з полівінілхлориду.
  2. Захисна волокниста обмотка.
  3. Силіконовий ізоляційний шар.
  4. Нагрівальна жила, що віддає тепло за рахунок опору.

Недоліки таких кабелів серйозними не назвеш, проте:

  • для роботи системи необхідно, щоб обидва кінці кабелю були підключені до одного терморегулятора, тобто — два кінці в одній точці;
  • іноді недорогі кабелі перегріваються локально — одна точка гріє сильніше, розподіл тепла нерівномірний;
  • кабель має фіксовану довжину, ні вкоротити, ні подовжити його не вдасться.

У специфікації до кабелю має бути вказана повна довжина та інші характеристики. Також вони дублюються на маркуванні ізоляції.

2. Двожильний кабель

Вартість дорожча за одножильний, але вважається найпоширенішим і найпростішим в укладанні. З влаштуванням теплої підлоги на основі двожильного кабелю впорається навіть нефахівець.

Це перша перевага. Другий великий плюс кабелів такого типу в тому, що конфігурація укладання не продиктована розташуванням точок підключення. Один кінець кабелю підключається до терморегулятора, куди подається живлення. На другому кінці встановлена ​​замикаюча муфта і він може бути розташований далеко від точки живлення.
Архітектура кабелю багато в чому схожа з одножильною, але тут ми маємо в одній оболонці не тільки нагрівальний дріт, але й жилу для подачі живлення. Ізоляція, звісно, ​​посилена, тому щодо безпеки можна не переживати.

Для захисту від небажаних електромагнітних паразитних випромінювань деякі виробники успішно застосовують тефлоновий екран.

3. Кабель із саморегуляцією

Найпрогресивніша конструкція та найдорожча. Натомість можна заощадити на терморегуляторі. Справа в тому, що такі кабелі не потребують контролю напруги, що подається, а самі регулюють температуру нагріву жили залежно від умов у приміщенні.

Мають складнішу конструкцію:

  1. Дві жили нагріву.
  2. Алюмінієвий захисний екран.
  3. Напівпровідникова матриця.
  4. Армуюче обплетення.
  5. Полімерна еластична ізоляція.

Завдяки такій структурі кабель вийшов більш потужним і зносостійким, більш економічним щодо споживання електрики. Кабель, що саморегулюється, характеризують дуже рівномірний прогрів і тривалий термін служби. У середньому — до 20-25 років.

Перетин, ціна та інші нюанси.

Враховуючи тривалий термін експлуатації, заощаджуйте на кабелі — не найуспішніша ідея. Подальший ремонт неякісної проводки під готовою теплою підлогою моментально перекреслить всю копійчану економію при покупці комплекту.

Укладання елементів теплої підлоги також не безкоштовне. Чим простіше і дешевше кабель, тим складніший і дорожчий монтаж. Простий приклад — саморегульований кабель. Так, він дорожчий, але укладання та кінцева вартість системи на практиці виходить порівнянною з одножильними та двожильними системами.

Тепер подумаймо про особливості приміщення. Наприклад, якщо в кімнаті обов'язково має бути килимове покриття, то застосування одножильних кабелів під питанням — вони будуть нерівномірно грітися і локально перегріватись. Тут краще використовувати кабель із саморегуляцією.

Є низка загальних рекомендацій щодо вибору нагрівальних елементів:

  1. Якщо ми плануємо настилати дерев'яну підлогу, потужність системи не повинна перевищувати 10 Вт на погонний метр кабелю. Ті ж вимоги дотримуються і щодо дерев'яних будівель.
  2. Кабель для підігріву зовнішніх поверхонь (сходи, вхідні групи, тераси) може бути вдвічі потужнішим, до 4 кВт.
  3. Тепла підлога для квартири у багатоповерхівці використовується лише як допоміжна опалювальна система.
  4. На обігрів кожних 25 м2 використовується не більше одного контуру кабелю, при цьому один контур на дві кімнати можна використовувати. Тільки температура в обох приміщеннях регулюватиметься одним терморегулятором і буде однаковою.

Отже, розглянувши всі тонкощі та особливості конкретного приміщення, можна зробити правильний вибір і ні на секунду не пошкодувати про це протягом довгих років.

Професійна
Професійна
консультація та допомога експерта
читати докладніше
Зручна та швидка
Зручна та швидка
доставка
читати докладніше
Офіційний
Офіційний
представник в Україні. 100% гарантія якості
читати докладніше
Повернення
Повернення
або обмін протягом 14 днів
читати докладніше
Якісне
Якісне
гарантійне обслуговування
читати докладніше